Aleksandr Khomenko

Ось і добігає кінця 2025 рік...Думаю, багато хто погодиться - рік був непростим, але він багато чому навчив. Я, наприклад, уперше прожив весь рік у США повністю без машини - і чесно, іноді навіть пишаюся цим терпінням. Але найближчим часом планую все-таки взяти собі авто. Найімовірніше щось надійне, типу Toyota. Можливо, навіть спробую тиждень попрацювати в Uber-Doordash, просто щоб отримати новий досвід і якийсь підробіток, поки грудень-січень все одно всі відпочивають. Думаю орендувати машину через Turo спершу і поганяти, подивитися, як воно взагалі, і потім уже брати нормальну.Розумію, що роботу в грудні або січні, можливо, знайти буде складніше, але впевнений - можливості з'являться. Завдяки стажуванню в продажах і IT за останні місяці та загалом за рік я вже набрався досвіду, і загалом рухаюся далі, хочеться вчитися, звісно, але це доволі складно, коли нема постійного доходу і житла, щоб забезпечувати це навчання, а я не хочу йти у безробітні борги, як решта колег-однолітків, їй богу, просто не можу собі ментально це дозволити.Із житлом пощастило - знайшов кімнату за $800, що для Майамі прям добре. На зв'язок оформив річний Visible (потрапив на їхню акцію 50%). Потихеньку збираю і думаю про наступний крок.Паралельно розвиваю майбутній сімейний бізнес - повільно, але впевнено. Найімовірніше, проєкт оживе ближче до весни, і я вірю, що там теж буде толк, попутно вже займаюся з цих вихідних у вільний час.Чесно - не завжди просто бути 21-річним (а зовсім-зовсім скоро вже 22) в еміграції в такий час. Але саме ці роки загартовують найсильніше. Я радий, що можу закарбувати хоч невеличкий шматочок свого шляху: досвід імміграції, перші роботи, перші кроки в США, перші перемоги й помилки.І хочеться вірити, що простий хлопець, який намагається рухатися вперед, незважаючи ні на що, зможе когось теж надихнути продовжувати працювати, не здаватися і будувати своє майбутнє.З прийдешнім Різдвом і нехай наступний рік принесе нам усім більше стабільності, сил і удачі!