Купити собаку в США чи взяти з притулку: все, що вам потрібно знати про рішення завести чотирилапого друга

Багато людей вважають домашніх тварин «просто» тваринами, не надаючи їм особливої ролі в житті. Але, ймовірно, у таких людей ніколи не було вірного собаки або люблячої кішки. В США майже кожен другий житель має домашнього улюбленця, і ця статистика зростає протягом кількох десятиліть.

Більшість американців (69%) вважають своїх вихованців членами сім'ї, а кожен п'ятий (23%) — своїми дітьми. Якщо ви вирішили завести собаку, на вас чекає вибір: взяти тварину з притулку або купити у заводчика. Ця стаття допоможе вам ретельно підготуватися до обох варіантів.

Огляд законодавства США про утримання домашніх тварин

Законодавство США про утримання та догляд за домашніми тваринами поділяється на федеральне та регіональне. Це означає, що вимоги до утримання собаки можуть значно відрізнятися в різних штатах.

Проте є низка загальних вимог, що застосовуються у всіх штатах, які необхідно вивчити до того, як завести вихованця. Далі ми розглянемо сім основних аспектів цих вимог.

1. Щеплення

Існує до 10 різних щеплень для собак, що призначаються залежно від конкретного штату/міста. Докладний список та особливості кожного щеплення ви можете знайти в цій статті. Однак майже в кожному штаті/місті є обов'язкова вимога провести вакцинацію проти сказу.

Цю вимогу запроваджено для забезпечення безпеки населення, враховуючи, що сказ майже завжди смертельний для людини. Частота вакцинації від сказу варіюється залежно від регіону: зазвичай вона необхідна кожні 1-3 роки.

Наприклад, уряд штату Нью-Йорк вимагає, щоб домашні тварини були вакциновані проти сказу в перший рік життя. Потім потрібно повторювати щеплення кожні 1-4 роки, залежно від обраної вакцини. Якщо ж ви збираєтеся купити собаку в Лос-Анджелесі, то тут, як і в усьому штаті Каліфорнія, собаку вакцинують в перший рік життя, а далі — кожні 3 роки.

Недотримання правил щеплення може призвести до різних покарань, включно зі штрафами, конфіскацією собаки або навіть тюремним ув'язненням.

2. Прибирання собачих екскрементів

В більшості міст США діють місцеві закони, що зобов'язують власників собак збирати та коректно утилізувати екскременти своїх вихованців незалежно від місця їхнього вигулу, за винятком особистого майна власника.

Ці правила спрямовані не тільки на підтримання чистоти та санітарного стану міст, а й на запобігання поширенню хвороб серед собак і людей. Наприклад, в Сіетлі (штат Вашингтон) передбачено такі штрафи за недотримання правил прибирання собачих відходів:

3. Ліцензії на собак

Власники собак в більшості штатів США, за винятком Огайо та Міннесоти, де допускаються довічні ліцензії, повинні щорічно отримувати ліцензію для свого вихованця. Ці ліцензії допомагають відстежувати власників загублених собак. 

Місцеві органи влади або округи відповідають за видачу ліцензій, при цьому вартість й можливі знижки залежать від багатьох факторів. Наприклад, службові собаки можуть отримати ліцензії безоплатно, а літні люди та власники з низьким доходом можуть отримати знижку на ліцензії для своїх кастрованих тварин.

В Неваді та Флориді для громадян США діє знижка на щорічну ліцензію, але тільки для одного собаки. Вартість ліцензії в цих штатах варіюється від $5 до $180, з огляду на такі фактори, як вік собаки, стерилізація й рівень доходу власника. В Нью-Йорку, за даними NYC Health, вартість ліцензії становить $8.50 для кастрованих та $34 для некастрованих собак будь-якого віку.

Відсутність ліцензії може призвести до штрафу від $25 до $300, залежно від штату. Наприклад, в Нью-Йорку штраф становить $200, у Флориді — $100, а в Пенсільванії — $300. Неліцензованого собаку, знайденого службою контролю за тваринами, можуть приспати набагато швидше, ніж собаку з ліцензією. В такому разі служби намагаються знайти власника ліцензованого собаки та зберегти тварину протягом певного періоду.

На жаль, в США немає чіткого законодавства про загублених домашніх тварин. За даними Мічиганського університету, після того, як собаку знайдено, власник має від 3 до 10 днів, щоб підтвердити свої права. В іншому разі собаку може бути передано на опіку або піддано «гуманній евтаназії» (прим. термін «гуманна евтаназія» означає безболісне та мирне припинення життя тварини, зазвичай шляхом введення спеціального препарату, коли немає інших варіантів догляду або лікування тварини).

4. Закони про вигул домашніх тварин на повідці

Закони про вигул на повідці (Leash Laws) встановлюються місцевою владою та спрямовані на забезпечення безпеки як городян, так і самих тварин. Хоча деталі цих законів можуть відрізнятися в різних місцях, більшість із них вимагає, щоб собаки, які перебувають за межами території власника або за межами спеціальних зон для вигулу без повідця, завжди були на повідці та під контролем власника.

В деяких місцях діють варіації законів, що регламентують використання повідця в певний час доби. Є й такі варіанти, які дозволяють власникам відпускати собак з повідця, якщо вони можуть забезпечити повний контроль над твариною, як, наприклад, в Нью-Йорку.

Порушення правил вигулу на повідці тягне за собою штрафи, розмір яких встановлюється місцевою владою. В середньому штраф за порушення цих правил становить $250.

5. Законодавство про укуси собак

Закони, що регулюють відповідальність за укуси собак (Dog-Bite Statutes), передбачають сувору відповідальність власника за травми, завдані його вихованцем. В США це законодавство ділиться на два види: закони про сувору відповідальність (Strict Liability Law) та правило про один укус («One Bite» Rule).

Strict Liability Law

В штатах, що застосовують закони про сувору відповідальність, власник собаки несе відповідальність за будь-які травми, завдані його собакою, незалежно від того, чи були раніше випадки укусів або прояви агресивної поведінки. До штатів, де діють такі закони, належать: Алабама, Аризона, Каліфорнія, Колорадо, Коннектикут, Делавер, Флорида, Іллінойс, Індіана, Айова, Кентуккі, Луїзіана, Мен, Мериленд, Массачусетс, Мічиган, Міннесота, Міссурі, Монтана, Небраска, Нью-Гемпшир, Нью-Джерсі, Пенсільванія, Род-Айленд, Південна Кароліна, Юта, Вашингтон та Західна Вірджинія.

«One Bite» Rule

В штатах, де діє правило про один укус, власник собаки несе відповідальність за укус собаки тільки в разі, якщо потерпілий доведе, що власник знав або повинен був знати про схильність собаки до агресії (наприклад, якщо собака раніше когось вкусив). До таких штатів належать: Аляска, Арканзас, Колорадо, Джорджія, Айдахо, Канзас, Міссісіпі, Невада, Нью-Мексико, Нью-Йорк, Північна Кароліна, Північна Дакота, Орегон, Південна Дакота, Техас, Вермонт, Вірджинія та Вайомінг.

6. Гавкіт собак

Опис закону про гавкіт собак й визначення порушень, пов'язаних із гавкотом, різниться залежно від штату. 

Наприклад, в Нью-Йорку діє закон про шум (Noise Law), який встановлює такі правила: собака не повинен гавкати більш як 10 хвилин поспіль в період з 7 ранку до 10 вечора і більш як 5 хвилин — з 10 вечора до 7 ранку. В разі систематичних порушень та надходження скарг від сусідів, до власника собаки можуть бути застосовані заходи відповідальності. Це може бути попередження, штраф (зазвичай $50 за першу скаргу та $75 за наступні) або навіть зобов'язання передати собаку в службу з контролю за тваринами, якщо буде встановлено, що гавкіт спричинений неналежними умовами утримання.

7. Кількість собак в одного господаря

Законодавство визначає допустиму кількість собак в одного власника, враховуючи насамперед місцевість проживання.

Якщо сільська місцевість:

Мешканці сільської місцевості, які проживають у приватних будинках, можуть утримувати необмежену кількість собак, за умови, що вони забезпечують їм хороші умови, спокійне та здорове життя.

Якщо місто:

В містах діють спеціальні законодавчі акти, що суворо регламентують кількість собак, яку дозволено утримувати в одному домогосподарстві. Зазвичай це число варіюється від двох до чотирьох собак (прим. ви можете завести й більше собак, але за кожну доведеться отримати спеціальну ліцензію та платити додаткові збори від $50 до $100 на рік) на домогосподарство.

До того ж проживаючи в житловому комплексі з певними правилами щодо кількості домашніх тварин, необхідно дотримуватися цих правил. Сусіди або представники управління комплексу можуть подати скаргу на незручності, спричинені занадто великою кількістю собак, особливо якщо вони створюють шум, запах або антисанітарні умови.

Існує безліч інших законів, що стосуються поведінки собак в громадських місцях, вимог до власників та умов утримання. Для отримання повної інформації можна звернутися до місцевої мерії, міського управління або до офіцера з контролю за тваринами, який патрулює ваш район. Також корисно відвідати сайт вашого міста чи округу та розділ Служби з догляду за тваринами (Animal Care Service).

Пам'ятайте, що закони про домашніх тварин різняться залежно від штату та міста. Якщо ви власник собаки, важливо бути обізнаним про закони вашого регіону. Подробиці про закони, наприклад, штату Нью-Йорк, можна знайти на офіційному сайті Уряду США в розділі «Dog Laws».

Особливості страхування домашніх тварин в США

Страхування домашніх тварин — це тип страхового поліса, що допомагає власнику тварини оплачувати ветеринарну допомогу в разі хвороби або травми вихованця. Попри те, що страховка собак не є обов'язковою, вона може значно скоротити витрати на лікування в екстрених ситуаціях.

Що покриває страховка для собаки

Залежно від типу страховки вона може покривати і не покривати наступне:

Хоча страхові компанії не покривають захворювання, що виникли до початку страхування, деякі можуть покрити виліковні хвороби після певного періоду очікування й за відсутності повторних симптомів.

Види страхових планів

Розглянемо основні види страхування в США:

1. Плани від нещасних випадків (Accident-Only Plans). Цей план передбачає відшкодування тільки за невідкладну допомогу в разі нещасного випадку, наприклад, якщо улюбленець постраждав від автомобіля або впав зі сходів. Він не покриває захворювання або породні проблеми.

2. Плани від раптових захворювань (Accident-Illness Plans). Цей план покриває як нещасні випадки, так і непередбачені захворювання. Він є найбільш популярним і становить близько 98% планів на ринку страхування домашніх тварин.

3. Плани від нещасних випадків з додатковим покриттям (Accident-Illness Plans with a Wellness Add-On). Це найдорожчий тип плану, що забезпечує найповніше покриття. Він не покриває хронічні захворювання.

Для наочного порівняння планів пропонується звернутися до таблиці:

Вартість страхування домашніх тварин

Страховка для котів в США зазвичай дешевша, ніж для собак. Мінімальна вартість страхування кота становить від $15 до $45 на місяць, тоді як для собак ціна починається від $28, досягаючи в деяких випадках $90.

Однак важливо враховувати, що вартість страховки залежить від безлічі чинників, включно з вибором страхової компанії та містом проживання. Наприклад, згідно з MarketWatch, середня вартість страховки для собаки в Нью-Йорку — $59, у Флориді — $46, а в Каліфорнії — $67.

Вартість страховки також залежить від таких ключових факторів:

Чим раніше застрахувати собаку, тим вигіднішими будуть умови. Можна знизити витрати, обравши нижню ставку відшкодування або менший ліміт покриття, але це також скоротить суму, яку ви отримаєте від страхової компанії в разі хвороби або травми вихованця.

Податок на домашніх тварин: що потрібно знати?

Маловідомо, але домашні тварини можуть впливати на суму податку, що підлягає щорічній сплаті. Ви не зможете отримати відшкодування за витрачені на улюбленця кошти, проте в деяких випадках можливе списання частини податків. Для цього ваш випадок має відповідати таким критеріям:

1. Послуги та емоційна підтримка

Ви можете списувати витрати на собак, які виконують конкретні перелічені послуги:

• Супровід сліпої людини.

• Попередження глухої людини про різні події.

• Допомога в пересуванні.

• Захист епілептика під час нападу.

Якщо ваш вихованець офіційно визнаний «засобом» емоційної підтримки, ви також маєте право на податкове відрахування. Інформацію про реєстрацію собаки як такого «засобу» можна знайти на сайті usaservicedogs.org.

2. Податкові пільги для робочих тварин

Якщо ви власник бізнесу, ви можете отримати податкове відрахування за домашніх тварин, які надають послуги вашому бізнесу. Для цього необхідно довести, що витрати на утримання вихованця є невіддільною частиною вашої діяльності. Наприклад, собаки, які захищають худобу на фермі.

3. Податкові пільги для службових тварин

Якщо домашні тварини приносять вам дохід, наприклад, беручи участь в рекламі, телешоу, фільмах, друкованій рекламі або якщо вони є зірками каналу на YouTube, що монетизується, пов'язані з цим витрати можна врахувати як комерційні.

4. Неоподатковувані витрати на переїзд домашніх тварин

Витрати на переїзд домашніх тварин можна списати, якщо переїзд пов'язаний з початком нової роботи, розташованої на відстані щонайменше 50 миль від старого місця проживання, і якщо ви працюєте повний робочий день на новій роботі щонайменше 39 тижнів в перший рік.

5. Неоподатковувані пожертви на користь благодійних організацій для домашніх тварин

Якщо ви волонтерите у благодійній організації, ви можете списати витрати на пальне, а також витрати на утримання тварини, взятої з притулку на перетримку.

Детальніше про податкове законодавство, пов'язане з домашніми тваринами, можна дізнатися з цієї статті.

Купівля собаки: важливі моменти

Якщо ви вирішили завести собаку й не знаєте, з чого почати, ось короткий план, що допомагає зрозуміти процес від вибору породи до оформлення документів:

1. Вибір породи.

2. Підготовка будинку та планування витрат. Враховуйте не тільки вартість купівлі цуценяти, а й витрати на їжу, іграшки, засоби для догляду та ветеринарні послуги. Плануючи бюджет, ви зможете оцінити щомісячні витрати на утримання цуценяти.

3. Вибір ветеринара. В перший рік життя цуценяти вам, найімовірніше, доведеться часто відвідувати ветеринара, а потім — не рідше ніж один раз на рік. Важливо знайти фахівця, з яким ви будете комфортно співпрацювати.

4. Пошук заводчика. Це ключовий крок. Раджу:

   4.1. Звернутися за порадою до ветеринарів та організацій з розведення собак для пошуку заводчика з хорошою репутацією.

   4.2. Скористатися ресурсами, такими як офіційний сайт ASPCA, Американський Кінологічний клуб (American Kennel Club, AKC) й американські сайти продажу тварин (puppies.com, nextdaypets.com, puppyspot.com).

   4.3. Обов'язково відвідати заводчика, щоб побачити умови утримання цуценят та їхніх батьків.

   4.4. Ставити питання про кількість цуценят у виводку, їхнє медичне обслуговування, документацію з медичного обслуговування, мікрочипування та перевірку на наявність проблем, пов'язаних з породою.

   4.5. Бути готовим відповісти на запитання заводчика про ваші наміри та плани щодо догляду за цуценям. Хороший заводчик завжди піклується про добробут своїх цуценят.

   4.6. Встановлюйте довірчі відносини з заводчиком — це корисно для отримання порад і рекомендацій на різних етапах життя собаки.

5. Вибір цуценяти. Цуценята готові до переїзду у віці від восьми до дванадцяти тижнів. В цей період вони вже відлучені від матері, починають їсти тверду їжу й отримують перші щеплення. Уважно огляньте обране цуценя та поспостерігайте за його поведінкою.

6. Оформте документи в AKC. Це фактично договір купівлі-продажу між вами та заводчиком. Хоча договори можуть відрізнятися, вони зазвичай містять такі відомості, як реєстраційний номер цуценяти, імена та реєстраційні номери батьків, а також вартість покупки.

7. Ветеринарний огляд цуценяти після купівлі. Рекомендується провести загальний огляд цуценяти у ветеринара відразу після купівлі. Це дасть змогу переконатися в його здоров'ї та виключити наявність хронічних захворювань або вірусних інфекцій.

Рішення забрати собаку з притулку: процедура та особливості

Кількість тварин, які потребують домівки та турботи, значно перевищує кількість людей, готових надати їм необхідну підтримку. В США щорічно понад 6 мільйонів собак та кішок, загублених, кинутих або тих, що зазнали насильства, опиняються в притулках. Якщо ви розглядаєте варіант всиновлення собаки з притулку, важливо ретельно вивчити всі етапи процесу — від вибору відповідного притулку до особливостей догляду за такими вихованцями.

Що потрібно знати, щоб взяти собаку з притулку?

ПЕРШІ ТРИ КРОКИ схожі з процесом купівлі собаки у заводчика: вибір породи, підготовка будинку й пошук ветеринара.

КРОК 4. Вибір та відвідування притулку.

Оберіть надійний притулок, скориставшись, наприклад, офіційним сайтом animalleague.org. Перед відвідуванням ознайомтеся із сайтом притулку, де часто подано інформацію про тварин, доступних для всиновлення. Якщо ви шукаєте собаку певного типу або рідкісної породи, внесіть своє ім'я до списку очікування притулку.

КРОК 5. Вибір цуценяти.

КРОК 6. Оформлення документів.

Після вибору собаки заповніть необхідні документи для усиновлення. Цей процес може бути досить складним та включати надання контактної інформації, рекомендацій та пояснення причин, через які ви хочете всиновити собаку. Притулки прагнуть переконатися, що собака знайде люблячий та постійний дім.

КРОК 7. Оплата мита за всиновлення.

Більшість притулків стягують плату за всиновлення, яка покриває витрати на порятунок та догляд за твариною. Вартість може варіюватися від $50 до $400 й залежить від безлічі чинників, включно з віком, породою й потребами собаки. Також існують варіанти, коли можна взяти собаку з притулку безплатно. Це пов'язано з тваринами, які перебувають у важкому стані.

КРОК 8. Організація домашнього візиту.

Деякі притулки вимагають огляду будинку майбутнього власника перед всиновленням. Уточніть цю вимогу в притулку й, за необхідності, заплануйте візит.

Скільки коштує завести собаку в США?

Вирішивши завести собаку в США, важливо враховувати різні чинники, що впливають на загальну вартість. Основними факторами є: вибір між придбанням у заводчика або всиновленням із притулку, порода собаки, включені послуги та додаткові витрати на догляд й утримання. Нижче наведено таблицю, що демонструє основні відмінності у вартості та умовах придбання собаки залежно від цих факторів.

Залежно від ваших уподобань, умов та можливостей, вартість утримання собаки може сильно варіюватися. Купівля у заводчика часто має на увазі вищу початкову вартість, особливо якщо мова йде про рідкісні породи з хорошим родоводом. З іншого боку, всиновлення собаки з притулку зазвичай обходиться дешевше, але також вимагає уважного підходу до вибору й готовності до догляду за вихованцем, який може мати особливі потреби.

Наостанок кілька порад:

• Проявляйте терпіння та розуміння до вашого нового собаки в процесі його адаптації до нового дому. Це може відібрати деякий час, але ваше тепло та турбота допоможуть вихованцеві швидше звикнути.

• Винагороджуйте позитивну поведінку собаки любов'ю, схваленням й частуваннями. Це допоможе зміцнити позитивні асоціації та сприяє більш ефективному навчанню.

• Намагайтеся не звертати уваги на небажану поведінку, якщо вона не несе загрози для собаки або оточення. Негативна реакція може тільки посилити проблемну поведінку.

• При виникненні труднощів з поведінкою собаки, не соромтеся звертатися до професійного тренера або фахівця з поведінкової корекції. Вони допоможуть підібрати ефективні методи виховання, враховуючи індивідуальні особливості вашого вихованця. Крім того, важливим аспектом догляду за собакою є грумінг, який також вимагає професійного підходу.

• Не відмовляйтеся від тварини, якщо вона не одразу поводиться так, як ви очікуєте. Потрібен час та зусилля для того, щоб навчити вихованця правильної поведінки та взаємодії в новому середовищі.

• Пам'ятайте, що прийняття собаки в сім'ю — це відповідальний та довгостроковий крок. Ваше терпіння й відданість допоможуть створити міцний зв'язок з новим членом сім'ї та забезпечать йому щасливе і повноцінне життя.

Сподіваюся, ці поради допоможуть вам правильно підготуватися до появи нового члена сім'ї та забезпечити йому необхідні умови для щасливого й здорового життя!